охота
Охо́та. Бажання, готовність. Зростають в чоловіці віра в добро і правду на сьвіті, любов до людий і охота постояти за покривджених до загину (Б., 1895, 14, 1); Ми, звістно, дуже раді би мати власну друкарню, та від охоти до діла занадто далеко (Б., 1895, 25, 3)
// пол. ochota — бажання, готовність; рос. охота — бажання.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.