парцеля
Парце́ля. Ділянка землі. Хто купить, не пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім місци, майже осередок Чернівців (Б., 1901, оголош.); Нераз трафляєть ся, що дідич продав би охотно землю селянам чи разом, чи парцелями (Товариш, 1908, 172); [Треба] постарати ся, щоб наші сьвята шановано по урядах нарівні з римо-католицкими і щоб релігійний фонд не дарував римо-католикам парцелі задурно, а відмовляв сего рівночасно православним (Звідомл., 1914, 36)
// пол. parcela — парцела, ділянка землі; нім. die Landparzelle — невелика ділянка землі
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.