передвчора
Передвчо́ра. Позавчора. [Стефаник] сими днями від'їхав до Кракова (був досі вдома, коло Снятина, на селі) на стало, писав передвчора (Коб., Слова..., 239)
// пол. przedwczoraj — позавчора.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.