пивниця
Пивни́ця. Підвал, погріб. Тим часом пивниці французких виноградарів переповнені, і то не лиш засобами із року минулого, а то й літ давнійших (Б., 1907, 69, 2); На поді склад збіжа, в пивницях склад ріжних товарів, як винаіиньших (Товариш, 1908, 92)
// порівн. пол. piwnica — 1) підвал, погріб, 2) заст. винний погріб, 3) заст. підземелля, тюрма; укр. діал. пивниця — погріб.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.