проба
Про́ба.
1. Спроба, дія з непередбачуваним результатом. Час науки [тут — навчання] аж надто короткий і дорогий, щоби вживати його на проби та експерименти (Канюк, 1911, 84).
2. мн. Досліди, випробування. Участь в дискусиї брали професори майже всіх німецких і австрийских виділів медичних, котрі робили проби з новим средством антідіфтеричним (Б., 1895, 15, 3);
3. Репетиції. Представлене заповідає ся дуже гарно, як самі проби вже показують. Також будуть грати нові, дуже добрі сили, що грали на иньших, інших дилєтантских сценах (Б., 1902, рекл.)
// пол. próba -1) спроба, 2) випробування, перевірка, 3) репетиція, próba generalna — генеральна репетиція.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.