пізнанє
Пізна́нє. Впізнання.
● Не до пізнаня - невпізнаваний, змінений на краще. Навіть урядник на почті запримітив велику зміну Тепер було вже сила ріжних ґазет і книжок. Одні йшли до товариств, а иньші таки до людий. Село не до пізнаня (Товариш, 1908, 128)
// пол. zmienić się nie do poznania — змінитися до невпізнання.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.