піймати
Пійма́ти. Розуміти. Певно, пане Маковей, що ми всього не розуміємо, і не можемо зрозуміти, а я таки багато не розумію, бо і звідки. Дисципліну думки я так піймаю, як і дисципліну чуття (Коб., Листи, 137, 541)
// див. поняти, понимати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.