Українська літературна мова на Буковині

реґулямін

Реґулямін. Регламент, розпорядок, приписи. На першім загальнім зборі, як вибрано раду надзорчу, повинен єї небавом скликати предсідатель ради надзорчою на засіданє, аби установити реґулямін для старшини і касиєра, або приписи, як має справувати ся старшина каси в своїм урядованю (См.-Стоцький, Порадник, 34); Щодо реґуляміну клюбу, то принято засаду, що в справах національно- політичних значіня обов’язує безоглядна клюбова солідарність і карність та що жаден посол в своїх посольских виступах не сьміє станути в суперечности з основною проґрамою клюбу (Б., 1907, 66, 2); Панове будете мусіти дбати також о те, аби реґулямін палати примінити до відносин, значно змінених від часу, коли дотеперішний реґулямін укладало (Б., 1907, 67, 2); І одна і друга партія лічила свої сили, рахувала голоси. Одні й другі мали свої наради осібно, щоб у товаристві однодушно поступати. Одні й другі студіювали статути й реґулямін, щоб знати, як покористуватися яким параграфом, коли буде того треба (Сімович, 1908, 519); Сама ж зміна реґуляміну, н. пр. по мисли проєкта д-ра Штайнвендера, була би замкненю парляменту не запобігла (Б., 1909, 30, 1); Для кружкових бібліотек повинні бути окремі приписи (реґулямін), а бібліотекар мусить їх придержувати ся строго і пильно дбати, щоби книжки не нищили ся і не пропадали (Кузеля, 1910, 9)

// пол. regulamin — розпорядок, устав, regulamin obrad (posiedzeń) — регламент; порівн. реґулямін, лат. -те саме, що й реґлямент (СЧС, 524).

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. реґулямін — Реґуля́мін: — звід правил, статут; регламент [53]  Словник з творів Івана Франка