розкітований

Розкіто́ваний. Дієприкм. від розкітуватися. Іноді буває так, що лямпа, прикітована до цинової підставки, або пальник, прикітований до скляного резервоару, розкітують ся, і коли то на селі, то треба чекати, аж хтось буде їхати до міста і возьме лямпу до направи (Б., 1899, 123, 3)

// див. розкітуватися.