розпущений

Розпу́щений. Дієприкм. від розпуститися. Кожда ростина (збіже, трави, конюшина) є живим сотворінєм і до житя та розвою потребує їсти. Корінцями побирає она з рілі ріжні соли, розпущені в воді (Товариш, 1908, 229)

// див. розпуститися.

Значення в інших словниках

1. розпущений — розпу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпустити. || розпущено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який розпустився, розкрився під дією тепла, сонячного проміння (про бруньки, листя, квітки). || Який вкрився листям, квітами (про рослини). 3》 у знач. прикм., перен. Неслухняний, нестриманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпущений — РОЗПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпусти́ти. У серпні 1912 р., після закінчення строку повноважень, III Державна дума була розпущена (з наук. літ.); Між ними пишалась ..  Словник української мови у 20 томах
4. розпущений — РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М.  Словник синонімів української мови
5. розпущений — Розпу́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розпущений — РОЗПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпусти́ти. У серпні 1912 р., після закінчення строку повноважень, III Державна дума була розпущена (Іст. УРСР, І, 1953, 669); Між ними пишалась..  Словник української мови в 11 томах