скуток
Ску́ток. Користь, наслідок, результат Запровадженє обов’язкової науки повторительної в школах народних має велике значінє, а при належнім єї поглубленю не остане вона без добродійного скутку для духовного образованя буковиньского населеня (Б., 1895, 6, 1); Отворенє рускої ґімназиї, справа для Русинів пекуча, тягне ся десятки літ без скутку (Б., 1895, 6, 1); Безліч слів немилих, нелюбих і обидливих вражала ухо пані Оксани. Стид і жаль огорнули єї душу і, закривши очі заслезені хусточкою, вибігла з їдальні до другої комнати. “О ти мій милий протоколе, мій спасителю! ” — крикнув Ярема на вид такого неожиданого скутку (“Подружний протокол”, Б., 1895, 8, 2); Про вислід сеї контролі має начальник повідомити старшину на найблизшім засіданю і повинен тоді дати старшині виказ всіх приходів і видатків після книги головної, а также всіх залеглих рат після осібних книг головних, а также здати справу про се, чи і який мали скуток упімненя (С м. -Стоцький, Порадник, 46)
// пол. skutek — користь, наслідок, результат, osiągnąć skutek — домогтися результату, bez skutku — безуспішно.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.