слюбувати
Слюбува́ти. Присягати, обіцяти.
● “Слюбувати” від горілки — присягатися не пити горілки. Раніше пили дуже, але під впливом протигорілчаної кампанії, яка пішла по Буковині під впливом і за прикладом галицьких провідників тверезости, цілі громади стали “слюбувати ” від горілки і вкопувати по селах так звані хрести тверезости (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 171)
// пол. ślubować — давати обіцянку, присягатися, клястися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.