солєнізант

Солєніза́нт. Іменинник, ювіляр, винуватець урочистостей. На честь кн. Віндішґреца проголосив намістник тоаст, висказуючи надію, що достойному солєнізантови на єго новім уряді нераз ще прийде нагода заглянути в Галичину (Б., 1895, 18, 3)

// пол. solenizant, заст. -іменинник, ювіляр, винуватець урочистостей; соленізант, лат. -іменинник (гал., СЧС, 526).