сотнаровий
Сотнаро́вий. Прикм. від сотнар. [Сумне скрипіння] походило від здорових, поодиноко полишених ялиць, котрі, молодечо стрункі й незвичайно буйного зросту, стояли без галуззя і мали лише на самім вершку корони. Ті їх верхи гнулися тепер лукувато до землі, мовби в їх густій зелені була завішена сотнарова вага й тягнула додолу (Коб., Битва, 56)
// пол. cetnarowy — вагою в один центнер, waga centnarowa — вага для зважування вантажів понад один центнер.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.