уроїти
Урої́ти. Вигадати, уявити собі щось, створити у мріях. Ніхто не може сказати, що таки просто засяде по правій Бога-Отця. Треба б вже занадто зухвалого чоловіка, щоб посьмів собі уроїти, що так таки справді буде (Б., 1895, 12, 1); — Ти, Ірино, уважай, не дуже вдавай ся з тим Білецким, особливо, як де перед людьми. Бо нащо? По першім, то тобі може пошкодити, а по другім, хлопець ще може собі щось уроїти, а з того лишень неприємности бувають (Галіп, 83); — Ти, може, був перший мужчина, з ким вона стрітила ся близше і тому, цілком природно, звернула деяку пайку своїх любовних бажань на тебе. Ти за те звалив собі уроїти, що вона всю себе готова віддати тобі! (Галіп, 103)
// пол. uroić sobie (coś) — вигадати, намріяти собі щось, uroiło mu się — йому здалося, намріялося, примарилося, urojenie — мрія, химера, примара; нім. der Schwarm — рій, ausschwärmen — роїтися (про бджіл), schwärmen — кружляти, schwirren — роїтися, кружляти (про думки тощо), schwärmenrisch — мрійливий.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.