цло
Цло. Мито. Против такого ажія, т. зн. премії вивозової, нічого не годні вдіяти цла охоронні, угоди торговельні, спілки господарскі. Всяка поміч державна тут даремна (Б., 1895, 136, 2); Найшов я в Ротта (Bokr) або в Diamanda (Люфтнер) (140 Kr). Друкований проспект мав тільки Ротт. Не забудь, що до того треба ще додати цло (Арт.,1. XII. 1934)
// пол. cło -мито, cło ochronne-охоронне мито; нім. der Zoll — 1) мито, 2) данина, 3) митниця, zollen — сплачувати мито, перен. віддавати належне.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.