час
Час, на час. Вчасно. Але пані Оксана ще не договорила, а продовжала: “Я мучу ся, аби обід був на час, а єму, недбайлиці, про те й не ду-ду" (Б., 1895, 8, 1); Позаяк я саме вже в Наугейм робила собі нотатки до “Ніоби’’, я обіцяла їх просьбу сповнити і вислати на час оповідання на конкурс (Коб., Листи, 152, 557); Замовленя з провінцій точно, дешево і на час (Б., 1909, рекл)
// пол. na czas — вчасно.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.