шпік

Шпік. Кістковий мозок. На часинку житя зійди, зоре, лучша доле, для нас, пригноблених, виссаних до шпіку, обідраних до лянки, замордованих, бездольних Руснаків! (Гал іп, 51)

// пол. szpik — кістковий мозок, do szpiku kośći — перен. до самих кісток; бук. діал. шпіґ- кістковий мозок (напр. вибивати з кістки шпіґ).

Значення в інших словниках

1. шпік — Шпік: — до шпіку кісток: до мозку костей [VI,VII] — до шпіку костей: до мозку кісток [19] — кістковий мозок [52] — мозок у костях [III]  Словник з творів Івана Франка
2. шпік — див. МОЗОК.  Словник синонімів Караванського
3. шпік — шпік мед. кістковий мозок (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шпік — -у, ч., зах. Мозок у кістці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпік — Шпіг, -гу і шпік, -ку (кістк. мозок)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шпік — Шпік, -ку м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.  Словник української мови Грінченка