інтервеніювати
Інтервеніюва́ти. Втручатися (у справу), з’ясовувати (справу). На страйковім терені був посол Ілля Семака, до якого відніс ся нарід з повним довір’єм. Він успокоював людий та інтервеніював у старостві (Б., 1907, 93, 1)
// пол. interweniować — втручатися, інтервеніювати; порівн. інтервеніювати, лат. — втручатися, переводити інтервенцію, інтервенція, лат. -1) втручання, здебільшого збройне, але буває й фінансове, господарче тощо, одної держави в справи іншої (СЧС, 181); див. іще інтервенція.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.