менеджер —
ме́неджер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
менеджер —
Професійний керуючий; фахівець з управління виробництвом, що володіє виконавською владою і не є власником компанії. англ. manager; нім. Manager m –s, -; угор. menedzser; рос. менеджер.
Словник із соціальної роботи
менеджер —
А. Фахівець з управління сучасним виробництвом (різного роду керівники підприємств, фірм, організацій тощо): курси менеджерів, навчання менеджерів.
Літературне слововживання
менеджер —
[менеиджеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
менеджер —
-а, ч. 1》 Людина, яка відповідає за координацію і контроль над організацією праці. || Той, хто управляє промисловим, торговим, фінансовим і т. ін. підприємством. || Підприємець у професійному спорті, який організує тренування і виступи спортсменів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
менеджер —
(від англ. manager — адміністратор, керівник) — комерційний керівник справ окремого виконавця або групи музикантів, який здійснює укладання угод про виступи, організацію гастролей, реклами тощо.
Словник-довідник музичних термінів
менеджер —
МЕ́НЕДЖЕР, а, ч. 1. Фахівець із управління господарськими процесами, виробництвом, обсягом товарів та послуг. Юні менеджери вивчають .. ази економічного аналізу, маркетингу, пізнають основи соціалогії, психології та судочинства (із журн.
Словник української мови у 20 томах
менеджер —
МЕ́НЕДЖЕР, а, ч. У сучасному капіталістичному суспільстві — найманий професійний керуючий (директор підприємства, керівник окремого підрозділу) у концернах, трестах, синдикатах і т. ін. Марксисти..
Словник української мови в 11 томах
менеджер —
рос. менеджер професійний керуючий, який має спеціальну підготовку з питань підприємницької діяльності в економіці, праві, соціальній психології, менеджменті і володіє певними трудовими навичками.
Eкономічна енциклопедія