ревальвація

(англ. rеvаluаtіon)

підвищення курсу національної або міжнародної грошової одиниці щодо валют інших країн. Р. для країни, що її здійснює, є можливістю дешевше придбати іноземну валюту, яка збігається з інтересами імпортерів товарів і експортерів капіталу. Наразі існує режим плаваючих курсів, і багато країн із розвиненою економікою використовують фактичну р. шляхом підвищення ринкового курсу національних валют без зміни офіційного золотого запасу.

Значення в інших словниках

1. ревальвація — ревальва́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ревальвація — [реивал'вац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. ревальвація — -ї, ж. Вид грошової реформи з метою стабілізації валюти; підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ревальвація — РЕВАЛЬВА́ЦІЯ, ї, ж., фін. Збільшення золотого вмісту або підвищення курсу національної чи міжнародної регіональної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць; протилежне девальвація.  Словник української мови у 20 томах
5. ревальвація — ревальва́ція (від ре... і вальвація) вид грошової реформи з метою стабілізації капіталістичної валюти: підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти. Протилежне – девальвація.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ревальвація — Ревалюація грошей; в системі сталих курсів передбачене законом підвищення курсу певної валюти щодо валют закордонних (протилежне — девальвація).  Універсальний словник-енциклопедія
7. ревальвація — рос. ревальвация 1. Офіційне підвищення золотого вмісту національної валюти або фактичне підвищення валютного курсу відносно міжнародних валютних грошових одиниць. Один із методів стабілізації внутрішнього грошового обігу після подолання інфляції.  Eкономічна енциклопедія