афера —
афе́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
афера —
Афе́ра. 1. Справа. Під якими обставинами приходить ся їм [недержавним народам Угорщини] бороти ся за найелементарнійші справи, про се наглядно свідчить афера румуньского посла Вайди, якого — попросту сказавши — викинули з салі парляментарних засідань...
Українська літературна мова на Буковині
афера —
див. АВАНТУРА; небезпечна афера, о. заміноване поле.
Словник синонімів Караванського
афера —
Шахрайство, ошуканство, злочин, змова, див. обман
Словник чужослів Павло Штепа
афера —
-и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
афера —
АФЕ́РА, и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство. Є тільки один вихід. Щоб хтось із жертв Кемпбелових заскаржив цього шахрая за аферу (І. Кулик); Фінансова афера.
Словник української мови у 20 томах
афера —
афе́ра (від франц. affaire – справа) шахрайський вчинок, шахрайство.
Словник іншомовних слів Мельничука
афера —
АФЕ́РА, и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство. Є тільки один вихід. Щоб хтось із жертв Кемпбелових заскаржив цього шахрая за аферу (Кулик, Записки консула, 1958, 196).
Словник української мови в 11 томах