брокер

рос. брокер

(англ. broker, від broke — займатись маклерством) — зареєстрований на біржі посередник (агент), який організовує укладання контрактів між учасниками біржових операцій (торгів) та підписання угод між продавцями і покупцями товарів, цінних паперів, валют, інших цінностей. Звичайно Б. спеціалізується на вузькому асортименті товарів. Б. виступає тільки посередником: він не має в своєму розпорядженні товарів (цінних паперів, валюти), а здійснює біржові операції за дорученням і за рахунок своїх клієнтів. Оплата праці (брокерська комісія) здійснюється залежно від кількості укладених угод (контрактів), сум (обсягів) проданих товарів (цінних паперів, валюти).

Значення в інших словниках

1. брокер — бро́кер іменник чоловічого роду, істота маклер, посередник — зокрема на біржі  Орфографічний словник української мови
2. брокер — А. Окрема особа або фірма, яка спеціалізується на посередницьких біржових операціях, одержуючи за це винагороду у формі певного відсотка з суми угоди.  Літературне слововживання
3. брокер — (від англ. broker) окрема особа або ж фірма, які спеціалізуються на посередницьких операціях з певними видами послуг або товарів  Словник іншомовних соціокультурних термінів
4. брокер — -а, ч. Окрема особа чи фірма, що спеціалізуються на посередницьких біржових операціях; маклер. Вексельні брокери — посередники в угодах з обліку та переобліку векселів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. брокер — Посередник, див. маклер, агент  Словник чужослів Павло Штепа
6. брокер — БРО́КЕР, а, ч., фін. Особа чи фірма, які виступають посередниками у біржових операціях. З приходом держави до ринкових відносин виникли нові професії: менеджер, брокер, дилер (з газ.); Біржовий брокер; Митний брокер.  Словник української мови у 20 томах
7. брокер — (англ. broker) 1. посередник, який сприяє здійсненню угод між зацікавленими сторонами. Б. переважно спеціалізується на певних видах товарів чи послуг, діє за дорученням і за рахунок клієнтів та одержує за свої послуги винагороду.  Економічний словник
8. брокер — бро́кер (англ. broker, від broke – займатись маклерством) у капіталістичних країнах посередник під час укладання різних угод, у тому числі й на біржі.  Словник іншомовних слів Мельничука