датування

рос. датирование

зазначення у документах дати їх складання, прийняття, затвердження.

Значення в інших словниках

1. датування — датува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. датування — -я, с. Дія за знач. датувати. Датування монети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. датування — Датува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. датування — ДАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. датува́ти. Більшість фольклористів не вели точного датування і паспортизації своїх записів (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 45).  Словник української мови в 11 томах