депонент

рос. депонент

(від латин. depono — кладу) — 1. Юридична чи фізична особа, яка внесла грошову суму або цінні папери на зберігання. 2. Особа, котра не одержала своєчасно належні їй суми чи виплати, які автоматично стали депозитом.

Значення в інших словниках

1. депонент — депоне́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. депонент — Юридична чи фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Стаття 1  Словник термінів законодавства України
3. депонент — -а, ч. 1》 Те саме, що депозитор. 2》 Особа, якій має бути виплачена установою або підприємством певна сума, не сплачена в належний строк. 3》 Зберігання грошей, цінних паперів тощо за певними правилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. депонент — (англ. depositor) фізична чи юридична особа, що внесла матеріальні цінності в депозит державної або комерційної установи.  Економічний словник
5. депонент — депоне́нт [від лат. deponens (deponentis) – той, що відкладає] особа або організація, яка є власником депозиту.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. депонент — ДЕПОНЕ́НТ, а, ч. 1. Те саме, що депози́тор. 2. Особа, якій має бути виплачена установою або підприємством певна сума, не сплачена в належний строк.  Словник української мови в 11 томах