динамічний —
[диенам’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
динамічний —
-а, -е. 1》 Стос. до динаміки (у 1 знач.); пов'язаний з рухом, дією сили. 2》 Який перебуває в інтенсивному русі, в дії; багатий внутрішньою силою. || Здатний до руху, розвитку, видозміни. || муз. Стос. до сили звучання – виразний, жвавий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
динамічний —
Розгонистий, див. енергійний
Словник чужослів Павло Штепа
динамічний —
динамі́чний (грец. δυναμικός) 1. Здатний до руху, розвитку, видозміни. 2. Зв’язаний з проявом руху
Словник іншомовних слів Мельничука
динамічний —
РУХЛИ́ВИЙ (який швидко рухається, змінюється під впливом чого-небудь), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ДИНАМІ́ЧНИЙ. Червоні, мов коралі, зерна пшениці то беруться сяйвом, то гаснуть під рухливими тінями верб (М.
Словник синонімів української мови
динамічний —
Динамі́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
динамічний —
ДИНАМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до динаміки (у 1 знач.); пов’язаний з рухом, дією сили. Розповідаючи про статичні і динамічні навантаження, слід показати характер прикладання цих навантажень і результати їх дії (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 34).
Словник української мови в 11 томах