експеримент

рос. эксперимент

(латин. experimentum від experior — випробовую) — вивчення, дослідження явищ і процесів шляхом їх моделювання, відтворення. Е. економічні вкрай обмежені, оскільки проведення їх із суб'єктами господарювання — людьми може мати несприятливі соціальні наслідки.

Значення в інших словниках

1. експеримент — експериме́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. експеримент — Проба, дослід, р. спроба, ід. пробна куля; мн. ЕКСПЕРИМЕНТИ дослідження.  Словник синонімів Караванського
3. експеримент — [еикспеириемент] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. експеримент — Эксперимент — experiment — Experiment, Test, Versuch — 1) Спроба, дослід. 2) Форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах...  Гірничий енциклопедичний словник
5. експеримент — -у, ч. 1》 Один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. експеримент — Дослід, випроба, спроба, див. практика, тест  Словник чужослів Павло Штепа
7. експеримент — (англ. ехреriment) 1. один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою ретельно вибраних або штучно створених умов. 2. дослід, спроба здійснити щось вперше.  Економічний словник
8. експеримент — експериме́нт (лат. experimentum, від experior – випробовую) 1. Спроба, дослід. 2. Форма пізнання об’єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження явищ.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. експеримент — Метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища (чи його зміну) в штучно створених (лабораторних) умовах з метою дослідження і з'ясування процесу його розвитку.  Універсальний словник-енциклопедія
10. експеримент — ЕКСПЕРИМЕНТ — емпіричний метод пізнання явищ дійсності в умовах спеціального відтворення природних закономірностей на основі певної наукової теорії, що визначає мету, спосіб проведення та інтерпретацію результатів...  Філософський енциклопедичний словник
11. експеримент — ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га?...  Словник синонімів української мови
12. експеримент — Експериме́нт, -ту; -ме́нти, -нтів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. експеримент — ЕКСПЕРИМЕ́НТ, у, ч. 1. Один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов.  Словник української мови в 11 томах