Eкономічна енциклопедія

енергія

рос. энергия

(від грец. energeia — діяльність) — 1. Загальна міра всіх форм і видів руху матерії. 2. Переносно-наявність рушійного потенціалу, наполегливість, діяльність, рішучість у досягненні мети, реалізації планів.

Eкономічна енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. енергія — ене́ргія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. енергія — у. живець; п-о сила, снага, потенція, с. потуга, потужність; З. П. наполегливість, рішучість; (творча) дух, пристрасть, надхнення, пасія, о. вогонь, полум'я; п! ЕНТУЗІЯЗМ.  Словник синонімів Караванського
  3. енергія — Энергия — energy, power — *Energie — загальна міра всіх форм руху матерії; здатність тіла виконувати роботу. Розрізняють механічну, хімічну, теплову, електромагнітну, ядерну, гравітаційну та ін. види...  Гірничий енциклопедичний словник
  4. енергія — -ї, ж. 1》 спец. Одна з основних властивостей матерії, загальна міра всіх форм її руху. || Здатність якого-небудь тіла, речовини і т. ін. виконувати якусь роботу чи бути джерелом тієї сили, що виконуватиме роботу. Енергія зв'язку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. енергія — Снага, наснага, потужність, сила  Словник чужослів Павло Штепа
  6. енергія — див. сила  Словник синонімів Вусика
  7. енергія — ене́ргія (від грец. ενέργεια – діяльність) 1. Загальна міра всіх форм руху матерії. 2. Переносно – наполегливість, рішучість у досягненні мети.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. енергія — Величина, яка виражає здатність тіла (або системи тіл) до виконання роботи; має різні прояви: механічна е. — кінетична та потенціальна, електрична е., е. випромінювання (напр., е. світла чи радіохвиль).  Універсальний словник-енциклопедія
  9. енергія — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий).  Словник синонімів української мови
  10. енергія — ЕНЕ́РГІЯ, ї, ж. 1. спец. Одна з основних властивостей матерії, загальна міра всіх форм її руху. Свічення білого фосфору — приклад прямого перетворення хімічної енергії в світлову (Хімія, 9, 1956, 93); Марійка розповіла...  Словник української мови в 11 томах