етап

рос. этап

(від фр. etape — перегін, перехід) — 1. Окремий момент, стадія якогось процесу. 2. Пункт на шляху пересування військ, в якому надають ночівлю, продовольство, фураж. 3. Пункт для ночівлі в дорозі партій людей; шлях переміщення арештантів, висильних, а також сама така партія. 4. Окремий відтинок шляху, частина дистанції. 5. Відтинок часу, позначений певними подіями.

Значення в інших словниках

1. етап — ета́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. етап — (відтинок часу) період, фаза, стадія; (життя) смуга; (мирний) час, часи; (шляху) частина; (в'язнів) транспортування, транспортація, перевіз, переміщення, (піший) похід; (валка в'язнів) група, гурт, партія, колона.  Словник синонімів Караванського
3. етап — [еитап] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў  Орфоепічний словник української мови
4. етап — -у, ч. 1》 Пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надаються нічліг, продукти, медична допомога і т. ін. 2》 Пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів. || Група арештантів, яких відправляють куди-небудь під конвоєм. 3》 у знач. присл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. етап — див. період  Словник чужослів Павло Штепа
6. етап — ета́п (від франц. etape – перегін, перехід) 1. Частина шляху – дистанції. 2. Відрізок часу, відзначений певними подіями. 3. В дореволюційній Росії арештантська партія з конвоєм. 4. Місце зупинки – етапний пункт.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. етап — пере́йдений (про́йдений) ета́п. Що-небудь здійснене, опрацьоване, завершене. — Що ж тобі прочитати? Книжок я з собою не захопив .. Кожна книжка, розумієш,— це вже перейдений етап (І.  Фразеологічний словник української мови
8. етап — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний).  Словник синонімів української мови
9. етап — Ета́п, -пу; ета́пи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. етап — ЕТА́П, у, ч. 1. Пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надається нічліг, продукти, медична допомога і т. ін. 2. У дореволюційній Росії — пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів.  Словник української мови в 11 томах