звільнення

рос. увольнение

припинення трудового контракту з працівником за ініціативою адміністрації.

Значення в інших словниках

1. звільнення — звільнення і визволення Перше походить від дієслова звільняти (випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо, приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від податків, від роботи).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. звільнення — зві́льнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. звільнення — [зв’іл'неин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
4. звільнення — -я, с. Дія за знач. звільнити I. Звільнення на берег (у місто і т. ін.) — дозвіл військовослужбовцеві, курсантові військового училища і т. ін. відлучитися на якийсь час із корабля або з розташування військової частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. звільнення — ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І.  Словник синонімів української мови
6. звільнення — Зві́льнення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. звільнення — ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Дія за знач. звільни́ти¹. Після звільнення із в’язниці Д. І. Ульянов продовжував працювати в Одесі (Укр. іст. ж., 2, 1960, 93); Думка про звільнення Григорія Камищука виникла в нього відразу, як тільки він почув про його арешт (Сміл.  Словник української мови в 11 томах