звільнення з роботи

рос. увольнение с работы

припинення трудових відносин між робітником або службовцем і підприємством (установою, організацією). Чинне законодавство про працю передбачає можливість припинення трудового договору за згодою сторін, за власним бажанням працівника, за ініціативою адміністрації. 3. з р. за згодою сторін може мати місце будь-коли, якщо працівник і адміністрація підприємства чи установи дійдуть висновку про його необхідність. Для 3. зр. за власним бажанням працівник повинен попередити про це адміністрацію підприємства (установи, організації) у строки, передбачені чинним законодавством. До закінчення цього строку трудовий договір зберігає свою силу, і працівник має право відмовитись від звільнення. За відсутності такої відмови трудовий договір механічно вважається розірваним, а працівник звільненим за власним бажанням. Адміністрація зобов'язана повністю розрахуватися з працівником і видати трудову книжку. У разі затримки адміністрацією трудової книжки працівник має право вимагати від підприємства (установи, організації) виплатити йому заробітну плату за весь час затримки, але не більше від кількості днів, регламентованих законодавством. Звільнення з роботи за ініціативою адміністрації допускається: в разі повної або часткової ліквідації підприємства (установи, організації); при скороченні штатів; припиненні робіт на строк більше одного місяця з причин виробничого характеру; в разі, коли виявиться, що працівник нездатний виконувати роботу, покладену на нього трудовим договором; при втраті адміністрацією довіри до працівника, який має справу з грішми та матеріальними цінностями; якщо працівник систематично без поважних на те причин не виконує покладених на нього обов'язків, а також в інших випадках, передбачених законодавством про працю.