Eкономічна енциклопедія

кустарна промисловість

рос. кустарная промышленность

об'єднане дрібне товарне виробництво кустарів, які виготовляють промислові вироби на ринок. Базується на приватній (або колективній) власності на засоби виробництва та особистій праці безпосередніх товаровиробників. Найпоширенішими кустарними промислами в Україні були народні художні промисли: килимарство, вишивання, лозоплетіння виготовлення виробів з дерева, шкіри, металу, гончарних виробів, бондарний промисел тощо. Цим промислом селяни займалися у вільний від с.-г. праці час, в основному взимку. В Україні К.п. розвивалась ще у докапіталістичний період й існувала у своєму первісному вигляді до кінця 1920р. Найпоширенішою була в бідних, аграрне перенаселених районах, з місцевою дешевою сировиною при недостатньому розвиткові фабричної промисловості — у лісовій смузі, зокрема в Карпатах і Передкарпатті, менше в Лісостепу і Степу. Кустарі продавали свої вироби безпосередньо на сусідніх ринках, ярмарках, Інколи у віддалених місцях. Часом здавали перекупникам. До 1920 р. в Україні К.п. задовольняла до 25% попиту селян на предмети побуту, сільський реманент. Уряд, особливо земства, всіляко сприяв розвиткові К.п., надаючи субвенції (кредити, інвестиції тощо). К.п. наповнювала ринок товарами килимарства, обробки деревини, глини (гончарство, боднарство), шкіри, металу. Вона домінувала в забезпеченні селян різними предметами побуту (меблі, посуд, взуття, обрядовий одяг, іграшки), виробами художнього промислу тощо. Ці вироби були широко представлені на міжнародних виставках і мали добрий збут на зарубіжних ринках. У 1928 р. налічувалося 820 000 кустарів і ремісників (з них тільки 22,3% — скооперованих). Але примусова суцільна колективізація, великі податки, брак сировини — все це негативно вплинуло на їхню роботу. У 1933 р. налічувалось тільки 48 000 кустарів і ремісників. Радянська влада примушувала їх до об'єднання в кооперативи, які залежали в своїй діяльності від органів влади. Кооперативні кустарі платили прибутковий податок за ставками від 1,5 до 13% доходу, тоді як некооперативні — до 81%. Це призвело до занепаду К.п.

Eкономічна енциклопедія