ліцензіар

рос. лицензиар

особа, що дає право на проведення певних видів діяльності, які обмежуються чи контролюються державою на певних умовах, зазначених у ліцензійній угоді.

Значення в інших словниках

1. ліцензіар — ліцензіа́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ліцензіар — -а, ч. Юридична особа, яка видає ліцензію на використання своїх запатентованих винаходів, технічної документації, торгових марок тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліцензіар — ЛІЦЕНЗІА́Р, а, ч. Особа, що має виключне право дозволяти використання об'єкта права. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження...  Словник української мови у 20 томах