метамова —
метамо́ва іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
метамова —
-и, ж. Система понять, що служить для описування якого-небудь об'єкта. || спец. Мова, в термінах якої визначається інша мова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
метамова —
МЕТАМОВА. МЕТАМО́ВА, и, ж., спец. Мова, засобами якої здійснюється опис якої-небудь іншої мови. Шпенглер дотримується принципу рівноцінності культур, кожна з яких має власну структуру, “програму” і метамову (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
метамова —
I МЕТАМОВА (від грецьк. μετά — за, після) — мова, засобами якої досліджуються і описуються властивості деякої іншої мови — т. зв. мови-об'єкта, або об'єктивної мови. В межах різних метатеорій засобами М. досліджуються властивості відповідних предметних теорій. [br] II див. об'єктна мова/метамова
Філософський енциклопедичний словник