оптимум

рос. оптимум

1. Сукупність найсприятливіших умов для досягнення чогось, здійснення мети, реалізації планів. 2. Екстремальне значення показника, який застосовується як критерій оптимальності. Залежно від рівня управління економікою розрізняють О. глобальний (враховує мету розвитку суспільного виробництва і шляхи її досягнення) і О. локальний (відбиває оптимальність організації певної ланки суспільного виробництва і як частина цілого має бути погоджений з О. глобальним).

Значення в інших словниках

1. оптимум — о́птимум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. оптимум — -у, ч., спец. 1》 Сукупність найсприятливіших умов для чого-небудь. 2》 Найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіологічного процесу чи біохімічної реакції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оптимум — О́ПТИМУМ, у, ч., книжн. Сукупність найсприятливіших умов для чого-небудь. Численні дослідження показали, що вищі або нижчі від оптимуму температури негативно впливають на розвиток мікробних культур (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. оптимум — о́птимум (від лат. optimum – найкраще) сукупність найсприятливіших умов для будь-чого.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. оптимум — О́ПТИМУМ, у, ч., спец. Сукупність найсприятливіших умов для чого-небудь. Численні дослідження показали, що вищі або нижчі від оптимуму температури негативно впливають на розвиток мікробних культур (Мікр. ж., XXII, 2, 1960, 40).  Словник української мови в 11 томах