парцела —
Парце́ла, парцеля: Парце́ль, парцела: — дрібна земельна ділянка [44-1,47] — земельний наділ [35] — невелика земельна ділянка [44-2]
Словник з творів Івана Франка
парцела —
парце́ла іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
парцела —
-и, заст. парцеля, -і, ж., ек. 1》 Дуже маленька ділянка (звичайно землі). 2》 Земельна ділянка, що її використовують як одиницю обліку при складанні земельних кадастрів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парцела —
ПАРЦЕ́ЛА, и, заст. ПАРЦЕ́ЛЯ, і, ж., екон. Дуже маленька ділянка (звичайно землі). Ся яма лежала на самім краю його парцелі і припирала безпосередньо до громадської толоки (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
парцела —
(англ. рarcel) невелика ділянка землі, на якій за допомогою примітивних засобів виробництва селянин веде своє дрібне (парцелянське) господарство.
Економічний словник
парцела —
парце́ла (франц. parcelle, від лат. particula – частка) невелике приватне земельне володіння; клаптик землі, на якому за допомогою примітивних засобів виробництва ведеться дрібне (парцелярне) селянське господарство.
Словник іншомовних слів Мельничука
парцела —
ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал.
Словник синонімів української мови
парцела —
ПАРЦЕ́ЛА, и, заст. ПАРЦЕ́ЛЯ, і, ж., ек. Дуже маленька ділянка (звичайно землі). Ся яма лежала на самім краю його парцелі і припирала безпосередньо до громадської толоки (Фр., VIII, 1952, 408).
Словник української мови в 11 томах