прожитковий мінімум

рос. прожиточный минимум

встановлений державними органами мінімум грошей, який необхідний людині для мінімального забезпечення її прожитку, життєдіяльності. Для фінансового забезпечення, підтримки П.лі. державою встановлюється обов'язковий мінімальний розмір заробітної плати, пенсії, стипендії. При його визначенні до уваги береться мінімальний розмір побутових витрат і т. зв. "споживчий кошик" — мінімальний набір продуктів харчування. Уразі інфляції розмір мінімальної зарплати і пенсій відповідно коригується шляхом індексації доходів, тобто приведення у відповідність індексів зростання роздрібних цін і плати за послуги та індексів доходів (зарплати, пенсії, стипендії).

Значення в інших словниках

1. прожитковий мінімум — Вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг...  Словник термінів законодавства України