робоче місце

рос. рабочее место

ділянка виробничої площі, закріпленої за окремим робітником або бригадою, що оснащена необхідним устаткуванням та інструментами відповідно до характеру робіт з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва. Р.м. залежно від виду виробництва й праці може бути стаціонар-ніш (напр., токаря), постійним (водія автомобіля), непостійним (судового слюсаря-монтажника) та змінним (геологорозвідника, підривника на гірничих роботах).