розподілення

рос. распределение

1. Розподілення грошових коштів, майнових цінностей, прибутків тощо між кимось з наданням певної частки кожному з учасників розподілення. 2. Розподілення виробленого продукту на окремі частки, що мають адресне призначення для передання в окремі фонди, окремим установам, особам. Р. є однією із стадій єдиного відновлювального циклу, що проходить після виробництва продукту, створення доходу. У централізованій економіці планове розподілення ресурсів, коштів, продукції слугує важливим інструментом управління економікою на макроекономічному і мікроекономічному рівнях. У ринковій економіці функції Р. зберігаються за державою лише частково, здебільшого їх приймає на себе ринок.

Значення в інших словниках

1. розподілення — розподі́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розподілення — -я, с. 1》 Дія за знач. розподілити, розподіляти 1), 2). 2》 В обчислювальній техніці – процес закріплення ресурсів за окремим завданням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розподілення — РОЗПОДІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розподіли́ти, розподіля́ти 1, 2. Мені в зуби – диплом і розподілення у незабутній край босоногого дитинства. А я – шлюбне посвідчення і прописку. Підніс під ніс (А. Крижанівський); Розподілення рідин, газів.  Словник української мови у 20 томах
4. розподілення — РОЗПОДІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розподіли́ти, розподіля́ти 1, 2.  Словник української мови в 11 томах