розстрочка

рос. рассрочка

спосіб оплати товарів і послуг, за якого платіж здійснюється не в повній сумі, а частинами, у наперед визначені строки. Є найпоширенішим за продажу товарів у кредит. При розстрочці платежу продавець стає кредитором, а покупець — позичальником.

Значення в інших словниках

1. розстрочка — розстро́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розстрочка — -и, ж., розм. Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розстрочка — Виплата, рата  Словник чужослів Павло Штепа
4. розстрочка — РОЗСТРО́ЧКА, и, ж., розм. Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки. – Скільки ж то .. коштує? – Та щось тисяч до двох. І в розстрочку (А.  Словник української мови у 20 томах
5. розстрочка — КРЕДИ́Т (грошовий), ПО́ЗИКА, ПО́ЗИЧКА, РОЗСТРО́ЧКА розм. — Я, — каже, — план озеленення міста виконав! Кредити всі використав! (Остап Вишня); (Маруся:) Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми повернемо оту позику (М. Старицький).  Словник синонімів української мови
6. розстрочка — РОЗСТРО́ЧКА, и, ж. Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки. — Скільки ж то він коштує? — Та щось тисяч до двох.  Словник української мови в 11 томах