самоокупність

рос. самоокупаемость

принцип ведення господарства (функціонування підприємницької структури), за яким доходи від діяльності підприємства перекривають його витрати. Вважається, що за таких умов підприємство прибуткове (ефективне).

Значення в інших словниках

1. самоокупність — самооку́пність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоокупність — -ності, ж., ек. Те саме, що самооплатність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоокупність — САМООКУ́ПНІСТЬ, ності, ж., екон. Те саме, що самоопла́тність. Принцип самоокупності і рентабельності.  Словник української мови у 20 томах
4. самоокупність — (англ. self-fіnаnсіпg) принцип господарювання, що передбачає повне покриття витрат доходами, одержаними від реалізації випущеної продукції або наданих послуг.  Економічний словник
5. самоокупність — САМООКУ́ПНІСТЬ, ності, ж., ек. Те саме, що самоопла́тність. На утримання коней колгоспи витрачають певні кошти, тому ці затрати треба зіставляти з доходами від використання коней в господарстві, стежачи за додержанням і тут принципу самоокупності і рентабельності (Колг. Укр., 11, 1958, 20).  Словник української мови в 11 томах