єдиний, той що становить єдине ціле, неподільний (напр., унітарна держава).
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
унітарний —
уніта́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
унітарний —
Об’єднаний, єдиний, який становить собою одне ціле. У словосп.: унітарна держава – форма державного ладу, за якої територія держави не має в своєму складі федеративних одиниць (республік, штатів тощо); унітарні перетворення – перетворення, спрямовані на об’єднання.
Літературне слововживання
унітарний —
[ун'ітарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
унітарний —
З'єднувальний
Словник чужослів Павло Штепа
унітарний —
УНІТА́РНИЙ, а, е. 1. Об'єднаний, єдиний, який становить собою одне ціле. Унітарна держава; // Спрямований на об'єднання; об'єднуючий. Унітарні перетворення. 2. мат., фіз. Одиничний, однократний, який стосується одиниці. Унітарна група; Унітарна матриця; Унітарний оператор; Унітарне перетворення.
Словник української мови у 20 томах
унітарний —
-а, -е. Об'єднаний, єдиний, який становить собою одне ціле. || Спрямований на об'єднання; який об'єднує. Унітарна держава — форма державного устрою, за якого територія держави не має у своєму складі федеративних одиниць (штатів, земель)...
Великий тлумачний словник сучасної мови
унітарний —
уніта́рний (франц. unitaire, від лат. unitas – єдність) єдиний; той, що становить єдине ціле.
Словник іншомовних слів Мельничука
унітарний —
УНІТА́РНИЙ (який становить собою одне ціле), ОБ'Є́ДНАНИЙ, СОБО́РНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ. Унітарна держава; Соборна Україна.
Словник синонімів української мови
унітарний —
Уніта́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
унітарний —
УНІТА́РНИЙ, а, е. Об’єднаний, єдиний, який становить собою одне ціле. Унітарна держава; // Спрямований на об’єднання; об’єднуючий. Унітарні перетворення.
Словник української мови в 11 томах