(від латин. fiducia — угода) — договір, оснований на довірі.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
фідуція —
-ї, ж. 1》 У римському праві – вид застави, за якою товар передавався особі за умови, що після того, як його вимоги будуть задоволені, він поверне товар. 2》 Угода, основана на довір'ї.
Великий тлумачний словник сучасної мови