ширпотреб

рос. ширпотреб

1. Найпростіші, звичайні товари широкого вжитку. 2. Характеристика товару масового попиту і невисокої якості.

Значення в інших словниках

1. ширпотреб — правильніше: ширвжиток  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. Ширпотреб — Ширвжиток  Неправильно-правильно
3. ширпотреб — ШИРПОТРЕ́Б, у, ч., розм. Використання чогось у великій кількості більшістю населення; товари призначені для такого вжитку. Товари ширпотребу.  Словник української мови у 20 томах