інкасо

рос. инкассо

банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахункових документів гроші, перераховані клієнтові за відвантажені товарно-матеріальні цінності чи надані послуги, і зараховує ці кошти на банківський рахунок клієнта. Розрізняють чисте І. (І. простих і переказних векселів, чеків та інших платіжних документів) і документарне І. (І. комерційних документів). За виконання І. банки стягують комісійну плату.

Значення в інших словниках

1. інкасо — Інка́со. Інкасо, інкасування — одержування грошей. Філія Союзного банку віденьского в Чернівцях поручає ся до переведеня трансакций з обсягу банковости, а особливо до: ескомту і інкаса купонів і вильосованих цінних паперів...  Українська літературна мова на Буковині
2. інкасо — інка́со іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. інкасо — (англ. соllection) вид банківської розрахункової операції, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта та на підставі розрахункових документів одержує грошові кошти, що йому належать...  Економічний словник
4. інкасо — невідм., с., фін. Одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок. Документарне інкасо — інкасо товарних документів або фінансових документів, які супроводжуються товарними документами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інкасо — інка́со (від італ. incasso – виручка, виторг) операція одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. інкасо — Інка́со, не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. інкасо — ІНКА́СО, невідм., с., фін. Одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок.  Словник української мови в 11 томах