Dutch

[dʌʧ]

1. adj

1) голландський

2) заст. амер. німецький

••

Dutch bargain — угода, завершена випивкою

Dutch comfort розм. — слабка втіха (могло б бути гірше)

Dutch concert — спів, коли кожний співає своєї (хто в ліс, а хто по дрова)

Dutch courage розм. — хоробрість напідпитку

Dutch tile — кахля, кахель

Dutch treat амер. розм. — частування, за яке кожний платить свою частку

2. n

1) (the Dutch) збірн. голландці

2) голландська мова

3) заст. амер. німецька мова

High Dutch заст. — верхньонімецька мова

Low Dutch заст. — нижньонімецька мова

••

double Dutch — щось незрозуміле, тарабарщина