affiance
[ə'faɪəns]
1. n
1) довір'я (до — in, on)
2) заручення
2. v
урочисто обіцяти; заручатися (to)
they were affianced — вони були заручені
Англійсько-український словник[ə'faɪəns]
1. n
1) довір'я (до — in, on)
2) заручення
2. v
урочисто обіцяти; заручатися (to)
they were affianced — вони були заручені
Англійсько-український словник