alloy

1. ['ælɔɪ]

n

1) сплав (металів)

2) домішка, лігатура

3) проба (дорогоцінного металу)

4) [ə'lɔɪ] домішка (чогось поганого до хорошого)

happiness without alloy — нічим не затьмарене щастя

5) attr. легований

alloy steel — легована сталь

2. [ə'lɔɪ]

v

1) стоплювати, сплавляти (метали)

2) підмішувати, домішувати (чогось — with)