amiss

[ə'mɪs]

1. adj pred.

1) поганий; неправильний, невірний

not amiss — непогано

there is smth. amiss with him — з ним щось негаразд

what is amiss? — у чому справа?

2) невчасний, несвоєчасний

2. adv

1) погано, недобре, негаразд; неправильно, невірно

to do [to deal] amiss — робити промах, помилятися; робити недобре

to take amiss — хибно тлумачити; ображатися

2) недоречно; невчасно

to come amiss — прийти невчасно

nothing comes amiss to him — він нічого не пропустить, він з усім упорається