arrest

[ə'rest]

1. n

1) затримання, арешт; накладання заборони (арешту) (на майно)

under arrest — під арештом, під забороною

arrest to the room — домашній арешт

arrest in quarters військ. — казармений арешт

2) затримка, зупинка; припинення, відстрочення

arrest of judg(e)ment — відстрочення виконання вироку

3) тех. стопорний механізм; аретир, заспокоювач (у приладах)

2. v

1) заарештовувати

2) затримувати, зупиняти; припиняти; гальмувати

3) приковувати (погляд, увагу)

4) виключати, вимикати (прилад, машину)